Якби не один скайп дзвоник до Берліну, то цей випуск міг би бути суто експериментальним: на столі вже лежало декілька роздруковок творів українських письменників, в плеєрі заряджені фрагменти з іншого літературного подкасту… Але, як буває в нашій програмі – один дзвоник в студію повертає хід програми і робить the show as it is. Цього разу очікувано несподіваною гостею в ефірі була Та Сама Ірена Карпа, про яку ми заочно поговорили в епізоді №17, яка за дві хвилини до ефіру авторизувала мій відчайдушний запит і з’явилася на радарі мого скайпу.

Ще пару днів назад я планував, що тут буде репортаж з святкування Українського Дня в Новому Вестмінстері, але я промазав в часі на одну годину і не застав свята. Як я не просив, ніхто в Ванкувері не зателефонував в студію і не розказав, що і як там було. Щож, коли мовчать україномовні ванкуверити розмовляє папуга Кейсі з Bloedel Conservatory (Кейсі на фото).

А з Іреною ми поговорили цього дня про Берлін, Ванкувер, малювання плакатів і метеликів, які здатні зчинити цунамі. Прослухали її нові пісні викладені на MySpace.com/Qarpa. Крім проектів Ірени в ефірі звучали Катя Чіллі, Наголос На Голос, Арніка, Океан Ельзи. Літературні подкасти послухаємо наступного разу.